В сентябре-октябре 2014 года некоторые интернет-издания упоминали о попытках изменения руководства страховой компании «УТСК». Что же произошло и чем закончились эти события прокомментировала Галина Владимировна Пишакова – специалист страхового ринка Украины, много лет возглавлявшая ЧАО «УТСК» (UTICO).

Шановна Галино Володимирівно, більш ніж півроку тому, у вересні-жовтні 2014 року, у деяких інтернет-виданнях промайнула інформація щодо спроби, назвемо її «дещо нецивілізованої», зміни менеджменту у страховій компанії «УТСК». Чи не поясните нам, чим закінчились ті події, як ідуть справи у компанії на цей час та чи маєте Ви зараз відношення до управління компанією?

Так, у питанні вірно надано назву зміни керівництва, я ще б і додала — досить коректно.

В цей час я не маю відношення до управління компанією, оскільки у жовтні 2014 року звільнилася за згодою сторін (з посади голови Правління). Саме звільнення носило не досить цивілізований та правовий характер, оскільки ніяких ні повідомлень про це, ні листів я не отримувала. Запрошення на Загальні збори, які ніби-то розглядали заміну Голови правління компанії я також не отримувала. Про моє відсторонення я дізналася від співробітників компанії, коли вони прочитали про це в електронному повідомленні держреєстру, сама я в цей період перебувала на лікарняному. Щодо незаконного проникнення до реєстрових даних компанії було зроблене відповідне звернення до правоохоронних органів та відкрито провадження. За інформацією від співробітників компанії, в тому числі начальника служби безпеки компанії та одного із моїх заступників, прихід нового менеджменту в офіс компанії відбувся за допомогою невідомої групи осіб так званої «спортивної зовнішності» та з іншими неподобствами. Ніхто з керівництва компанії не був поінформований про зміну управління і не отримав можливості цивілізованої передачі справ, навіть не отримав допуску до робочих місць. Я багато років віддала роботі на страховому ринку України, в тому числі в СК «УТСК» близько 9 років в різні періоди, такі нецивілізовані речі сприймаю емоційно, але приймати участь у з'ясуванні акціонерських та партнерських відносин не стала, оскільки відповідала лише за операційне управління компанією. Тому, приймаючи до уваги те, що доля самої компанії та колективу мені не байдужа і знаючи, як легко «зламати» фінансову установу в наш час, я вийшла з лікарняного і передала справи як змогла коректно у такій ситуації.

Щодо пояснення такої нецивілізованої заміни менеджменту Вам краще про це запитати у колишніх членів Спостережної ради та партнерів компанії.

Стосовно того, як ідуть справи у компанії, я можу пояснити лише за той період, коли я нею керувала, а ті два роки пройшли для мене як десять. Зазначу лише деякі ключові показники діяльності компанії — спеціалісти зразу ж зрозуміють, про що мова. Так, отримала я компанію недокапіталізовану, з боргами по виплатах відшкодувань, особливо по «Зеленій карті», з великим банківським кредитом, зі значними поточними зобов'язаннями. Більше того, через місяць після мого призначення, у жовтні 2012 року, повністю змінилися правила роботи на ринку «Зеленої карти». Це призвело до необхідності сплати компанією додаткових боргів по «Зеленій карті», які виникли до 1 січня 2013 р., у сумі близько 10 млн. грн, (а це дуже значна сума для показників компанії), оскільки за новими правилами основна сума премій з «Зеленої карти» йшла до резервних фондів МТСБУ, а не залишалась у компанії, а борги компанія мала сплачувати за рахунок своїх інших коштів.

Також у мій період роботи виникла необхідність обов'язкового поповнення фондів Моторного бюро по «Зеленій карті» та автоцивілці, відповідно до чинного законодавства, що регулює діяльність МТСБУ та страхування моторних ризиків. Враховуючи те, що компанія спеціалізувалася, в основному, саме на цих двох видах страхування та їх похідних, непоповнення фондів у встановлені законом терміни означало припинення дії цих ліцензій і, відповідно, припинення діяльності компаніі. Неодноразові звернення до офіційного акціонера компанії не принесли ніяких фінансових вливань у компанію, критично важливе часткове фінансування цих додаткових фондів відбулося лише за фінансової допомоги одного із партнерів компанії. Основні ж фінансові зобов'язання компанія несла за рахунок організації власної діяльності.

Так, назву лише деякі з ключових показників: компанія змогла досягти продажної ціни полісу набагато вище середньої по ринку (на рівні першої п'ятірки лідерів ринку — іноземних компаній, які не мають ніяких проблем з фінансуванням), знизили середню виплату за подією нижче ринкової, значно збільшили і диверсифікували мережу продаж і т. д.

За два роки мого управління компанія пройшла без значних зауважень дві (!) повномасштабні перевірки Держкомфінпослуг (одну з них упереджену), декілька перевірок Моторного бюро, Ядерного пулу.

За роки мого управління компанія збільшила суму своїх резервів у різних фондах Моторного бюро з 4 до 30 млн. грн. За рахунок цього збільшення фондів та їхнього взаємозаліку у Моторному бюро компанія і утримала свої основні ліцензії.

Багато експертів страхового ринку України та співробітників Моторного бюро були вражені такою здатністю компанії пережити фінансові складнощі.

Компанія міцно стала на ноги і, безумовно, стала фінансово привабливою. Це, мабуть, і є причиною цих так званих «маски-шоу».

Короткий коментар показників діяльності страхової компанії «УТСК» від фінансового експертаІз висновку аудиторської перевірки, що була проведена у страховій компанії у кінці серпня — на початку вересня 2012 р.: «Враховуючи результати тестів раннього попередження, особливо Показник ліквідності активів та Показник доходності, аудитори попереджають, що розрахуватися Товариству по зобо’язаннях – проблемно». Після такого висновку у компанії було лише два варіанти: або швидка докапіталізація або банкрутство. Галина Володимирівна, не отримавши докапіталізації, без додаткових фінансових вливань акціонера, не погодившись із перспективою банкрутства компанії, змогла за менш ніж два роки збільшити фонди компанії майже у вісім разів, ринкові продажі полісів більш ніж у двічі, при ціні поліса на рівні грандів, значно розширити ринкову мережу продаж – це, безумовно, титанічна праця, яка заслуговує на найщирішу повагу і подяку, а не на так звану «махновську атаку».

Свои пояснения по ситуации вокруг компании предоставил и бывший председатель Наблюдательного совета компании и партнер Анатолий Николаевич Люлин.

Коротко поясню перебіг подій. На момент придбання у вересні 2012 р. страхова компанія мала так звану партнерську структуру управління. Тобто зібралися три партнери: один давав гроші, інший відповідав за організацію та контроль над операційною діяльністю компанії, а третій — за формальні акціонерні відносини та перемовини. Оскільки на момент купівлі компанії основна сума акцій компанії (60%) знаходилась в заставі у банку, угода була складна і швидко можна було її провести лише у такий спосіб, в інший банк не давав згоди. Між собою партнери погодили свою дольову участь у капіталі компанії. У формального акціонера компанії – Ігоря Власова — частка участі складала 40%. «Як зазвичай», на час проведення угоди з купівлі компанії Ігор Власов давав партнерам обіцянки дотримуватись зазначеної партнерської домовленості, підписував різні письмові домовленості і т.і.

Невдовзі після купівлі компанії партнер, який інвестував у цю купівлю більше ніж 90% всіх коштів угоди, запропонував формальному акціонеру переоформити належні йому та вільні від застави 30% акцій компанії, але отримав від Ігоря Власова нечітку відповідь – потім, якісь нечіткі умови і таке інше. Не дивлячись на таке відношення формального акціонера, основний інвестор компанії продовжував підтримувати її. Він пішов ще й на інший додатковий ризик: у критичний період, коли до початку терміну відкликання основних ліцензій компанії залишалось декілька днів, інвестував у компанію близько 150 тис. доларів за поточним курсом у гривнях у кінці 2013 р. Який зараз курс – відомо, отже легко і порахувати збитки інвестора, адже формальний борг компанії перед ним – у гривнях.

Як Голова спостережної ради і один із партнерів компанії я намагався сприяти знаходженню взаєморозуміння між партнерами але, на жаль, наразі таке взаєморозуміння ще не знайдено. Хоча я на нього і сподіваюся.

Також хочу зазначити, що формальне звільнення Спостережної ради та голови Правління компанії відбулося зовсім не по-партнерському: взагалі без ніяких повідомлень, за допомогою якихось людей «спортивної зовнішності», із захопленням робочих офісних приміщень без можливості передачі документів належним чином і т.і. Наш «партнер» навіть не зателефонував нам, але це все нехай залишається на його совісті.

Я допускаю, що це сталося в результаті того, що якісь зірки не так зійшлися у формального акціонера або, скоріше, від побаченого ним значного збільшення надходжень та фондів компанії.

Не дивлячись на те, що нами був закладений міцний фундамент розвитку, приймаючи до уваги те, що залучені нами спеціалісти і зараз складають професійний кістяк компанії, все ж мене хвилює доля нинішнього управління страхової компанії. Адже ні формальний акціонер, який нині призначив себе Головою спостережної ради, ні призначений ним нинішній виконуючий обов'язки Голови правління ніколи раніше не працювали у фінансових установах та не мають відповідного досвіду. Відповідно до офіційних даних сайту компанії, формальний акціонер Ігор Власов попередні 8 років своєї діяльності пропрацював на гучній посаді економіста та заступника керівника у так званій «нафтогазовій компанії», яка, як виявилося, була зі штатом у декілька чоловік. А призначений ним теперішній виконуючий обов'язки голови Правління страхової компанії був дрібним чиновником Держкомфінпослуг часів «славнозвісного» Візірова та Берліна, друзів так званого «Саші Януковича». Висновки випливають самі.


Добавить комментарий

Пожалуйста, помните о том, что содержание Вашего комментария может задеть чувства других людей. Сообщения рекламного характера, гиперссылки на другие сайты, оскорбления и ненормативная лексика будут модерироваться или удаляться.

Защитный код
Обновить